Критичне мислення – це не обов’язково пошук недоліків. Це, насамперед, мислення з практичної, а не емоційної позиції. Доказовість, раціоналізація, логіка – ось складові критики.

Такий тип мислення дозволить дітям глибше і системніше пізнавати світ, адже його основа – це постійні питання і пошук відповідей. Правильна побудова ланцюжка запитань-відповідей дасть можливість дитині підкріплювати свої думки чіткими аргументами і суттєво знизить можливість непорозумінь. Коли учень сприймає нову інформацію, то саме завдяки вмінню мислити критично навчається відстежувати власне розуміння нового матеріалу та помічати в ньому прогалини.

Для кращого розуміння, як розвивати критичне мислення в себе та в дітей, радимо пройти онлайн-курс на Prometheus.

• розвиток раціонального сприйняття дійсності (“тверезий погляд” на світ);
• чіткість суджень і аргументації знижують поріг непорозумінь;
• чесність через відсутність емоційної упередженості;
• ефективніше дослідження навколишнього світу;
• вміння ухвалювати рішення тренується, коли дитина робить вибір між варіантами відповідей на запитання;
• дитина починає ставити запитання не тільки собі та іншим, а й про себе – це допоможе краще пізнати себе та більше замислюватись над вчинками;
• зникає страх помилки – і це один із найперших пунктів, який потрібно пропрацювати. Помилятись – це нормально, завдяки виправленим помилкам вчаться і ростуть.

Насамперед, дитині потрібно пояснити три моменти:

1. Сумнів – це окей. І цікавість – теж. Це значить, що предмет потребує дослідження і варто за це взятись.
2. Забагато запитань не буває, але потрібно навчитись ставити правильні. У цьому моменті потрібна допомога дорослих, поки дитина сама розбереться, які запитання – важливі, а які – другорядні і тільки забирають час та увагу.
3. Помиляються всі. І це нормально. Краще помилитись, ніж бездіяти. Часті помилки – теж добре: це сигнал, що потрібно працювати в іншому напрямі.

• Відповідати запитанням на запитання. Зазвичай, коли дитина щось запитує, очікує почути факт: “Я бачив пташку з червоним пір’ям на грудях – що це за пташка?”. Скажете “снігур” – отримаєте, може, ще 1-2 запитання, а потім увага перемикнеться на щось інше. Щоб довше втримати концентрацію на дослідженні пташки, спитайте у відповідь: “Де ти бачив цю пташку?”. Продовжуйте розпитувати – так дитина тренуватиме уважність, краще запам’ятає інформацію про пташку. Можливо, навіть захоче пошукати більше інформації у книжках.
• Порівнювати і протиставляти – допомагає розвинути здатність дивитись на подію чи предмет із різних поглядів. Яблуко велике – чому? Бо воно не вміщається в руку. А якщо його візьме дорослий, в якого рука більша?
• Запитувати про джерело інформації – “Звідки ти це знаєш?”. Разом подумати, чи справді порада сусідського хлопчика про лікування бородавок жабою краща, ніж призначення лікаря.
• Обговорювати аргументи – чому одні більш переконливі, ніж інші? Це допоможе навчити розбору фактів і синтезу.

Найкращий спосіб розвинути критичне мислення  — привчити дитину ставити багато запитань і самостійно шукати на них відповіді. Під час цього учні аналізують й інтерпретують інформацію, розбирають ідеї, будують гіпотези, відстоюють свій погляд. Запитання – це засіб стимулювання різних видів мислення на різних рівнях складності.